Безчестя, -тя, с. Безчестіе, посрамленіе. Лучче честь, ніж безчестя. Нехай вона заплатить за безчестя. Селу безчестя не роблять. Ум. безчестячко.
Горо́шковатий, -а, -е. Подобный гороху: въ крупныхъ зернахъ, въ мелкихъ шарикахъ. Горошкувата земля. О смушкѣ: въ мелкихъ завиткахъ. Гарний ковнір, горошкуватий.
Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы.
Гре́цький, -а, -е. 1) Греческій. Хто не пізнає самих таки греків в грецьких богах ? Слово чужоземне, воно позичене з грецької мови. Гре́цький орі́х. Раст. Suglans regia. L. 2) Гречневый. Залізний ток, свиний перескок, а грецький посад (сковорода, сало і млинці).
Ми́льник, -ка, м. Банщикъ? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шильники, мильники, селяне, городяне, міщане, крамарі, шинкарі... А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. я щось скажу. (Формула ярмарочнаго зазыванія). Ср. стар. Милня, баня (Cм. Житецкій, Словарь книжной малорусской рѣчи по рукописи XVII в. ), а также подобную-же формулу стар. казацкаго зазыванія: Ой ви, грубники, ви, лазники, ви, броварники! Годі вам по винницях горілок курити, по лазнях лазень топити и т. д.
Несущий, -а, -е. О птицахъ: лающій много яицъ. Химини кури несущі були. Несущі ці кури придались.
Розволокти Cм. розволікати.
Сапета, -ти, ж. = сапет. Ум. сапетка.
Точно нар. Точно.
Уткати, -ся. Cм. ii утикати, -ся.
