Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

значковий

Значковий, -а, -е. . — товариш Въ старомъ малорускомъ войскѣ прапорщикъ. Котл. Ен. (1874). 204. Після полкової канцелярії служив він значковим товаришем. О. 1861. X. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЧКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЧКОВИЙ"
Блескітка, -ки, ж. Блестка.
Відмінний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ. Почнеш ік Волині зближатися, зараз постережеш, що пішла перед тобою одмінна од нашої сторона. К. (О. 1861. II. 233).
Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач. Вх. Пч. ІІ. 10.
Корм, -му, м. Кормъ. В той час безчасному вовкові не послав Бог корму. Рудч. Ск. І. 5.  
Покарати, -ра́ю, -єш, гл. Наказать. Бог все бачить, а вже разом покарає на тім світі. Ном. № 52.
Поодр.. Cм. повідр..
Скам'янілий, -а, -е. Окаменѣлый.
Страшен, -шна, -не = страшний. Ном. № 1477.
Тріпу меж. для выраженія момента трепанія, для выраженія продолжительности трепанія или трепетанія. Риба тріпу-тріпу. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАЧКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.