Виліт, -ту, м.
1) Вылетъ.
2) Отлетъ. Соколонько та на вилеті, козаченько та на виїзді.
Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Док Cм. доки.
Знак, -ку, м.
1) Знакъ. Дон же зрадник його знак їм. Телятко шукаю, десь ся загубило, а червоним знаком назначено було.
2) давати в знаки. Показывать видъ, давать понять, обнаруживать.
3) датися в знаки. Дать себя знать. Татари й турки дались в знаки й поспільству й шляхті. Але ж дався він у знаки!
4) по знаку. Знакомый, знакомая, знакомое, извѣстный, извѣстная, извѣстное. Чи по знаку кому цей Оглав білохатий? По знаку чоловік, лице по знаку.
5) що воно за знак? Что бы это значило? Що воно за знак, що твоя дочка приїздила в гості?
6) знаком. Видно; очевидно. Знаком, що ліпше.
Обійстя, -тя, с. = обийстя.
Покатати, -та́ю, -єш, гл.
1) Покатать, повозить.
2) Быстро поѣхать. Гервасій покатав льодом, тільки паламар поньокує.
Попідстрелювати, -люю, -єш, гл. Подстрѣлить (во множествѣ).
Прикмета, прикміта, -ти, ж.
1) Примѣта, знакъ. Поробили в моїх гаях прикмети. Прикміта козацькая. на прикметі. На примѣтѣ. У гаю дві криниці в єї на прикметі було: у одній сцілюща, а в другій живуща вода.
Присюди = присядки. Всі сусіди йдуть в присюди, додають йому охоти. Cм. присіди, присядки.
