Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знакомитий

Знакомитий, -а, -е. Примѣчательный, достопримѣчательный, примѣтный, извѣстный. Це знакомитий буде стовпець, бо сучків дуже багато. Черниг. г. Це свита знакомита. Н. Вол. у. Сусіди, сусідоньки, не бачили моєї жінки? Моя жінка знакомита: підтикана ззаду свита, на ніжку налягає, ще й на плечах горбок має. Ном. № 9116. Прийми (Гомере) нас під свою опеку знакомиту. К. ХП. 70. Був альфа і омега знакомитого товариства святих братів Кирила і Неводі я. К. ХП. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАКОМИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАКОМИТИЙ"
А́йнонар. Да, такъ (Галиц. и Угор.). Ogon. 158. Вх. Зн. 1.
Коханочок, -чка, м. Ум. отъ коханок.
Лі́тком нар. Лѣтомъ. Літком немає Мотрі дома. Мир. ХРВ. 25.
Місни́й, -а́, -е́ = міцний. Та й місне сукно. Харьк. г.
Налепета́ти, -печу́, -чеш, гл. Наболтать. Прибігла, нагуркала, налепетала, як у корчмі. Левиц. І. 225.
Одт.. Cм. отъ відтавати до відтя́ти.
Сеймиковий, -а, -е. Относящійся къ сеймику.
Стопцювати, -цюю, -єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано. О. 1861. V. 67.
Ужалувати, -лую, -єш, гл. Пожалѣть. Не вжалуєш батька в наймах. Ном. № 5186.
Штиркнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ штиркати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАКОМИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.