Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахарь

Знахарь, -ря, м. = знатник. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. Ном. № 289, стр. 282.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРЬ"
Бабувати, -бу́ю, -єш, гл. = бабити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Вищипати Cм. вищипувати.
Дарови́тий, -а, -е. = Дарови́й.
Здити́нитися, -нюся, -нишся, гл. = здитиніти.
Іван-зілля, -ля, с. раст. a) Hysopus offic. Шух. І. 21. б)пільське. Echium vulgare. Шух. І. 21.
Ма́йже нар. Почти.
Міни́ти, -ню́, -ниш, гл. Мѣнять, промѣнивать. Що ж ти нам міниш, красная панно? — Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода. Чуб. III. 300.
Перечесати, -ся. Cм. перечісувати, -ся.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.  
Пролом, -му, м. Брешь, проломъ. Ломаються мов у пролом замковий, потужніють руїною моєю. К. Іов. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.