Башта, -ти, ж.
1) Башня. Змурував високу багату. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу.
2) Старая толстая ель. Ум. баштонька, башточка.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Зрідка нар. Рѣдко, не часто, не густо. Ох і гаю мій, гаю, розсаджений зрідка.
Леля́, -лі, ж. = лея. Як пішла леля, то всі городи піском позаносило.
Луна́, -ни, ж. 1) Отраженіе свѣта, отблескъ, зарево. Базарь горить, а на море луна йде. 2) Отраженіе звука, эхо, отголосокъ. Задзвонили, задзвонили, — пішла луна гаєм. Розпочав нам Шевченко довгу і широку, справді вже рідну пісню, — пішла луна по всій Україні. . Аж луна пішла (так голосно). Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба. 3) Куриная слѣпота (болѣзнь)?. Cм. лунавий.
Обснути, -сну́, -не́ш, гл. Заснуть. Люде обляжуть, обснуть, первий сон заснуть, то й не чують нічого.
Околотиця, -ці, ж. = околиця 1. Вона.... на всій околотиці перва була ткаля.
Попорськати, -каю, -єш, гл. Побрызгать. Набрала води сцілющої, попорськала.
Черкасевий, -а, -е. = черкасиновий. Черкасева корсетка.
Шахрай, -рая́, м. Мошенникъ. Плут безбожний з собой всіх шахраїв веде.