Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змушати

Змушати, -ша́ю, -єш, змушувати, -шую, -єш, сов. в. зму́сити, -шу, -сиш, гл. 1) Принуждать, принудить. Чи змусиш ти до послухання тура? К. Іов. 88. Ой я тебе, не змушаю, но щире кохаю. Гол. І. 239. 2) Съ отрицаніемъ. Не быть въ состояніи. А що ж я буду робити, що не змушу ворогів пережити. Чуб. V. 595.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМУШАТИ"
Витруїти, -рую, -їш, гл. Вытравить, перетравить.
Засироти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить.
Знущання, -ня, с. Издѣвательство.
Келюх, -ха, м. = келех 2. Столи заставлені туровими рогами, келюхами і чарками. Стор.
Кір, -ко́ру, м. Корь. А піднялася на ноги — кір, гвіздочки та кигили, страшні заливні кашлі підкошували дитячі сили. Мир.
Мет, -ту, м. = мент. В один мет. Ном. № 7741.
Мурова́ниця, -ці, ж. Каменный домъ. Вх. Зн. 38.
Пійло, -ла, с. 1) Пойло. 2) Дурной напитокъ вообще.
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву. Шух. I. 225.
Чвалати, -ла́ю, -єш, гл. Тащиться, плестись. А вже мені, старенькому, без коня пропадати: не зможу я по степах чвалати. Мет. 444. І тілько що прийшли к воротам і в двір пустилися чвалать. Котл. Ен. III. 60. Москаль знає, куди чвалає, да ще питає. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.