Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змушати

Змушати, -ша́ю, -єш, змушувати, -шую, -єш, сов. в. зму́сити, -шу, -сиш, гл. 1) Принуждать, принудить. Чи змусиш ти до послухання тура? К. Іов. 88. Ой я тебе, не змушаю, но щире кохаю. Гол. І. 239. 2) Съ отрицаніемъ. Не быть въ состояніи. А що ж я буду робити, що не змушу ворогів пережити. Чуб. V. 595.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМУШАТИ"
Вербунок, -нку, м. = вербунка. Пристань, пристань до вербунку, будеш їсти з маслом курку, будеш їсти, будеш пити і в хорошому ходити. Пи.
Гре́бання, -ня, с. Брезганіе, пренебрежете.
Доїхати Cм. Доїжджати.
Дубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Коченѣть отъ холода. Желех.
Зазбірува́ти, -рую, -єш, гл. Собирать. Же богачеві з устів спадало, теє ж бо тії пси зазбірували. Гол. III. 264.
Імення, -ня, с. Имя. Дали вони їм імення: сину Іван, а дочці — Ганна. Рудч. Ск. І. 131.
Отвердіти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть. А оце саме отверділо тіло. Волч. у.
Пообпірати, -раю, -єш, гл. То-же, что и обіпрати, но многихъ.
Уґаровувати, -вую, -єш, гл. Выдалбливать желобокъ, пазъ.
Уданство, -ва, с. Красота. Все тільки про любощі дбають: то на чорні брови, то на уданство уповають. Г. Барв. 509.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.