Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знавець

Знавець, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАВЕЦЬ"
Баривчина, -ни, ж. = барильчина. МУЕ. І. 100.
Бодянівка, -ки, ж. Водка, настоянная на бодяні. Сим. 143.
Ведмедячий, ведмежий, -а, -е. Медвѣжій. Рудч. Ск. І. 134. Греб. 365. Ведмедячий барліг. Грин. І. 181. ведмеже ухо. Раст. а) Verbascuin Thapsus. ЗЮЗО. І. 140. б) Salvia Aethiopis L. ЗЮЗО. І. 134.
Лиско́, -ка, м. Кличка собаки съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Насмолювати, -люю, -єш, сов. в. насмолити, -лю́, -лиш, гл. Насмаливать, насмолить, осмаливать, осмолить. Насмолив коси шевською смолою. Рудч. Ск. І. 174.
Попідсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить снизу (во множествѣ).
Пороспозирати, -ра́ю, -єш, гл. = розглянути. Вх. Уг. 261.
Прокахикати, -каю, -єш, гл. Прокашлять сухимъ кашлемъ.
Спродуватися, -дуюся, -єшся, гл. = спродаватися.
Штиба, -би, ж. = штаба. за залізні алиби посадити. Посадить въ тюрьму. Мир. ХРВ. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.