Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахід

Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХІД"
Білолиций, -а, -е. Съ бѣлымъ лицомъ, бѣлолицый. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 2) Употребл. какъ эпитетъ къ слову мѣсяцъ, замѣняя его. Світить білолиций на всю Україну. Шевч. Ум. білолиценький.
Болдига, -ги, ж. Каменная глыба. Міусск. окр.
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
Запиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать, задрать носъ.
Клокічка, -ки, ж. 1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель. 2) Раст. Staphylca pinnata L. ЗЮЗО. І. 137. Клокічки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія. Шух. I. 130.
Однісінький, -а, -е. Только одинъ, единственный. Пливе чоловік день, пливе і другий — не видно ні однісінького корабля. Рудч. Ск. II. 19.
Покміть, -ти, ж. Признакъ, примѣта. Вх. Зн. 51.
Пряслиця, -ці, ж. = днище 2. Вх. Зн. 55.
Свічарь, -ря, м. Свѣчникъ, свѣчной мастеръ.
Шурубура, -ри, ж. 1) = шуря-буря. 2) Куралесникъ. Дивись, який шурубура! Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.