Бусурменець, -нця, м. = бусурман. К. ЦН. 226.

Догрі́матися, -маюся, -єшся, гл. Докричаться на кого нибудь. Догрімаєшся ти, що й я на тебе грімну.

Доско́ро́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскороди́ти, -джу́, -диш, гл. Оканчивать, окончить бороновать передъ посѣвомъ.

Заво́дити, -джу, -диш, сов. в. завести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Заводить, завести куда-либо. Завів його на таку кручу, що страшно й глянути вниз. Завів дівчину в чуже село. Вона до нас діток своїх завела, покинула, а сама знов таки пішла туди до його. МВ. ІІ. 190. — перо́м. Повести куда нибудь линію пером. Що заведе пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383. 2) Заводить, завести за что-либо. Завів його за хату, щоб не бачили, та й каже нишком... А брат сестру за стіл завів. Грин. III. 512. заво́дити на поса́д (молоду). Свадебный обрядъ: сажать новобрачную за столъ въ красномъ углѣ. В неділю після обіда завели Ганну на посад. Левиц. І. 21. Молоду заводить за стіл брат хусточкою. Грин. III. 429. 3) Отводить, отвести. Завела коня до стаєньки. Чуб. III. 393. Дівчино моя, напій мі коня і заведи до кірниці, де зімни вода. Чуб. V. 108. Я заведу тебе до нас. Г. Барв. 241. 4) Вставлять, вставить, вдѣлывать, вдѣлать во что, всовывать, всунуть. заво́дити цурки. При постройкѣ дуба (лодки изъ цѣльной колоды): распоровъ колоду, вставлять въ щель распорки для распиранія боковъ. Вас. 151. — у ри́тки, у шохти. У ткачей: пропускать нити основы сквозь отверстія названныхъ снарядовъ. Cм. варстат. Вас. 166, 167. — в паліту́рки. Переплетать (книгу). Славяносерб. у. — під скло. Вставлять въ рамку подъ стекло (картину). 5) Вносить, внести (въ книгу запись). Та ще в метрики як заведе Марусею... О. 1861. XI. Кух. 34. 6) Класть, положить на ноты. Він все записував пісні народні... і навіть самі мелодії пісень і заводив у ноти. Левиц. Пов. 225. 7) Прикрѣплять, прикрѣпить сапогъ къ колодкѣ гвоздями или веревочкой (у сапожниковъ). Сумск. у. 8) Начинать, начать. Товариш мій давний заводить з нею танець. Федьк. 9) Заводить, завести; устраивать, устроить; основывать, основать. Завели собі деяку городину. Рудч. Ск. І. 131. Пішла вона звичайненько прохати, щоб лев в дуплі дозволив їй... хазяйство завести маленьке. Гліб. 58. Ти, козаче, ти, бурлаче, не хороше робиш, що зарання п'єш, гуляєш, бенкети заводиш. Чуб. V. 1020. Як би у нас на селі школу завести. Ком. І. 23. заве́сти поду́шне. Завести недоимку въ уплатѣ подушной подати. Н. Вол. у. 10) Запѣвать, запѣть, затягивать, затянуть, начинать, начать пѣсню. Без мене не знаєш як і взяться, як і пісню завести. Стор. I. 133. Завели вдвох пісеньку. Г. Барв. 198. Онде дівча йде по воду, думку йкусь завело. Федьк. I. 24. 11) Голосить, плакать. Не чує, як заводить сиротина. Млак. 76. 12) так заве́дено. Такъ принято, таковъ обычай. Вас. 212.

Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.

Облити, -ся. Cм. обливати, -ся.

Побийпес, -пса, м. = гицель. Желех.

Тихісічко нар. = тихісінько. Шейк.

Угноювати, -ноюю, -єш, сов. в. угноїти, -но́ю, -їш, гл. Унавоживать, унавозить.

Умилосердити, -джу, -диш, гл. Умилостивить, умилосердить, сдѣлатъ милосердным!). Робитиму, робитиму поки сили.... Може вгожу, може вмилосерджу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62). Устав тоді Фінес і вмилосердив Бога, — минули болесті, не мерли більше люде. К. Псал. 246.