Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знамено

Знамено, -на, с. 1) Знакъ, знаменіе. Мій меч? Це знамено святої правди. К. ЦН. 208. 2) Знамя. Шевч. 233. Вже військо пішло, знамена мають. Чуб. V. 503. Наше національне знамено. К. ХП. 133. 3) Печать, клеймо. Левиц. І. (Правда, 1868, 449).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАМЕНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАМЕНО"
Братина, -ни, м. = братуха. О. 1862. ѴІІІ. 25.
Волосінка, -ки, ж. пт. Silvia cinerea. Вх. Пч. І. 14.
Затра́тити Cм. затрачувати.
Кроватонька, -ки и кро́ваточка, -ки, ж. Ум. отъ кровать.
Лементі́ти, -чу, -тиш, гл. Кричать, громко говорить. Жінки лементіли біля корчми, аби дав жид без грошей горілки. Камен. у.
Писаночка, -ки, ж. Ум. отъ писанка.
Покочистий, -а, -е. = покотистий. Покочиста дорога. Васильк. у.
Прапірок, -рка, м. Значекъ; флагъ. Червонії прапірки у руки давав. Мет. 414. Високую могилу висипали і прапірок у головах устромили. АД. І. 255.
Укрутити, -ся. Cм. укручувати, -ся.
Ущипнутися, -нуся, -нешся, гл. Ущипнуться. Де вщипнеться, там подереться. Ном. № 11152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАМЕНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.