Підкусити Cм. підкушувати.
Погубляти, -ля́ю, -єш, сов. в. погубити, -блю́, -биш, гл. Губить, погубить. Як ті душі погубляють, так сі людське тіло. Не поберігши тіла і душу погубиш.
Поступцем нар. Отступая шагъ за шагомъ.
Потверезу нар. Въ трезвомъ видѣ. На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали; уже тоді в голові нічого не було.
Похрестити, -щу́, -стиш, гл. Окрестить (многихъ). Може б ти мені діти похрестив? Вікна похрестила.
Розбір, -бо́ру, м. Разборъ, различіе. Нікому нема розбору, не вважають нікого.
Сличок, -чка, м. = шличок.
Судній, -я, -є., судний, -а, -е. 1) Судебный, къ суду относящійся, судный. Чи сходилась де у сельці між миром судня рада — діди, замісь, щоб укладати громаді суд, росказували, звідки почалось козацтво.
2) — день. а) День страшнато суда. Одрадніще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому. б) Праздникъ у евреевъ. Тоді був у жидів судний день.
3) — де́шка. Та доска, подъ которую человѣкъ ложится до дня страшнаго суда, т. е. — гробовая доска; поэтому, до судньої дошки — до смерти. Пам'ятатимеш до нових віників і до судної дошки, покуль пороху на очі насиплють.
Упирів, -рова, -ве Принадлежащій упырю.
Чахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = чаклувати. У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє.
