Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знамено

Знамено, -на, с. 1) Знакъ, знаменіе. Мій меч? Це знамено святої правди. К. ЦН. 208. 2) Знамя. Шевч. 233. Вже військо пішло, знамена мають. Чуб. V. 503. Наше національне знамено. К. ХП. 133. 3) Печать, клеймо. Левиц. І. (Правда, 1868, 449).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАМЕНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАМЕНО"
Відсилити, -лю, -лиш, гл. Отвязать. Галиц. Відсилив штирі воли та й повів додому.
Лести́вий, -а, -е. Льстивый. Потребить Господь лестивих і уста заціпить хитрим. К. Псалт. 25.
Нали́катися, -каюся, -єшся, гл. Наглотаться. Черном.
Позакуповувати, -вую, -єш, гл. Закупить (во множествѣ). Позакуповували усі ярмаркові будови. О. 1861. IX. 180.
Поз'їзджувати, -джую, -єш, гл. Испортить ѣздой. Вже ж твої ворон-коні та поз'їзджувані. Гол. І. 116.
Порозголошувати, -шую, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Розмазати, -ся. Cм. розмазувати, -ся.  
Спокутувати, -тую, -єш, гл. гріх. Искупить грѣхъ. Гріхи спокутувати. Ном. А ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою. Шевч.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Шух. І. 175, 176. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. Ном. 2) Въ топорці і келефі — самая палка. Шух. І. 289, 273, 274.
Чумачня, -ні, ж. соб. Чумаки. О. 1862. VIII. Деяка подробиця, 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАМЕНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.