Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знамено

Знамено, -на, с. 1) Знакъ, знаменіе. Мій меч? Це знамено святої правди. К. ЦН. 208. 2) Знамя. Шевч. 233. Вже військо пішло, знамена мають. Чуб. V. 503. Наше національне знамено. К. ХП. 133. 3) Печать, клеймо. Левиц. І. (Правда, 1868, 449).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАМЕНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАМЕНО"
Безрога, -ги, ж. Свинья. Подольск. г. Галиц.
Богів, -гова, -ве Божескій, Богу принадлежащій. Мнж. 76. Чуб. III. 106. Чуб. V. 1125. богів шлях. Млечный путь. Черном. богова корова. Жукъ олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. II. 27.
Волохатість, -тости, ж. Мохнатость, косматость. Желех.
Єди́н, єдна, -не числ. = один. Єдин гроші складає, а другий мішок шиє. Ном. № 1696.
Легкоду́мно нар. Легкомысленно.
Некладений, -а, -е. 1) Неположенный. 2) Неоскопленный. Кінь некладений.
Патріот, -та, м. Патріотъ. Презавзятий патріот. Шевч. 463. Як слід доброму патріотові робити. О. 1861. IX. 180.
Скосогір, гору, м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину. Волч. у.
Страждувати, -дую, -єш, гл. Страдать. Страждує худоба та й самому страждування. Камен. у.
Циб! меж., выражающее широкое шаганіе или перешагиваніе черезъ что либо. Але тільки москалі в коршму увігнались, — їден циб через вікно, другого вхопили. Рудан. І. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАМЕНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.