Закра́йок, -йку, м. Край, окраина.
Занапасти́ти Cм. занапащати.
Заховання, -ня, с. Сохраненіе.
Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Один тілько мій Ярема на кий похилився. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. . Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш.
Пролічити, -чу́, -чиш, гл. Просчитать.
Родителька, -ки, ж. Родительница, мать. Не було родительки навчати.
Таврований, -а, -е. Мѣченый.
Уректи, -ся. Cм. урікати, -ся.
Худосилок, -лка, м. Слабосильный.
Чичва, -ви, ж. Плохое болотное сѣно.
