Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знаник

Знаник, -ка, м. = знатник. Еф. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАНИК"
Вислухання, -ня, с. Выслушиваніе.
Ґерґе́лі, -лів, м. мн. Гуси крупной породы. Александров. у.
Да́ві нар. Сегодня утромъ. Вх. Зн. 14.
Жи́жкати, -каю, -єш, гл. Жить, существовать. Не довго вже мені жижкати, не сьогодня — завтра смерть. Черк. у.
Кіток, -тка, м. Обмотанный веревочками жгутъ соломы, прибиваемый по краямъ дверей для защиты отъ холода. Мнж. 179.
Масля́к, -ка, м. 1) Масленикъ (грибъ). Радом. у. Раст. Boletus luteus. ЗЮЗО. І. 114. 2) Слизень, улитка, Limax. 3) = маслянка 5. Вас. 182.
Пошморга, -ги, ж. Сученый ремешокъ. Александров. у.
Стьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати.
Царедворець, -рця, м. Придворный. Осідлали царедворці коня царевичу. Рудч. Ск. І. 98.
Чала! меж. Крикъ на лошадей: но! Балтск. у. Cм. ча.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.