Вертиголов, -ва, м., вертиголова, -ви, об. Тотъ, кто имѣетъ привычку крутить головой.
Вимочки, -чок, ж. мн. Спитой и высушенный чай.
Дво́рка, -ки, ж. = Двірка. Їден чобіт на обцасі, а другий на корку; а хто хоче біду знати, най ся візьме дворку. Ой чи дворка, чи не дворка, аби в дворі була, уже ж вона, пане брате, робити забула.
Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, м. Ум. отъ кавун.
Куняти, -ня́ю, -єш, гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає.
Наторочити, -чу, -чиш, гл.
1) Надергать (нитокъ). Натороч ниток з панчохи.
2) Наболтать пустяковъ. Це вам снилось, а ви й панові наторочили. К.
Нурта, -ти, ж. Пучина, бездна.
Оклякнути, -ну́, -не́ш, гл. = оклякнути. Він оклякнув на ноги, а вони тягнуть таки його.
Опарь, -рі, ж. опарь, -ря, м. 1) Незамерзающее мѣсто на болотѣ. 2) Промоина, продушина во льду.
Промішкання, -ня, с. Сожительство.
