Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знавіснілий

Знавіснілий, -а, -е. Взбѣсившійся, сошедшій съ ума.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАВІСНІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАВІСНІЛИЙ"
Гадинонька, -ки, ж. Ум. отъ гадина.
Дворня́га, -ги, ж. Дворовая собака.
Нещільно нар. Неплотно.
Перелюбниця, -ці, ж. Прелюбодѣйка, блудница. Хто пригорнеться до перелюбниці, той одно (з нею) тіло. Коринѳ. І. VI. 16.
Пожити Cм. поживати.
Просоння, -ня, с. Просонки. Еней з просоння як схопився. Котл. Ен. II. 38. З просоння яко мога давай кричати кукуріку. Кв.  
Процвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: протрещать. Усю ніч процвірчав цвіркун.
Чаєня, -няти, с. Птенецъ пигалицы. Чаєчку загнали, чаєнят забрали. Рудч. Чп. 88. Ум. чаєнятко.
Шевлюга, -ги, об. Дрянь, мерзавецъ.
Шестикутний, -а, -е. Шестиугольный. Шух. I. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАВІСНІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.