Закида́тися, -даюся, -єшся, сов. в. закинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Забрасываться, заброситься. Закидається невід у воду. 2) Забрасываться, заброситься такъ, что потомъ не найдешь, затеряться. Десь закинулася шапка, — ніяк не знайду. 8) сов. в. закида́тися, -даюся, -єшся. Заброситься, забросаться. Все викидають та й викидають сюди, — аж поки закидався ввесь город.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
Каландєк, -ка, м. = полукіпок.
Квадровий, -а, -е. = квадратовий. Вся хата була зложена з липових квадрових брусів, гладко витесаних. Ум. квадро́венький.
Кошеня, -ня́ти, с. Котенокъ. Запишався, як кошеня в попелі.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ.
Понадиматися, -маємося, -єтеся, гл. Надуться (во множествѣ). Як птиця на дворі понадимається і носи похова, — буде буря і холод. Паруси шовкові так і понадимались. Коли місяць і зорі понадимаються, т. е. тускло свѣтятъ, — буде вітер. Всі понадимаються, як ті їжаки.
Порозвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Развалиться (во множествѣ). Сказано без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося.
Требно нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно.
Часом нар. 1) Иногда, порой. І в погоду часом грім ударить. 2) Въ случаѣ. Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить. Случайно, случается. На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь. Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся. а він не прийде до нас часом? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? а сам би він не зробив часом? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?
