Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змулити

Змулити Cм. змулювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМУЛИТИ"
А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Бутність, -ности, ж. = бута. Желех.
Держа́вець, -вця, м. Помѣщикъ; владѣтель. Хата, 135. Городова ж козацька старши́на за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орандарів руку тягла. К. ЧР. 10.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Короткомо́вність, -ности, ж. Лаконизмъ. Знаходимо в їй (у книзі) усі прикмети старосвітського стилю: короткомовність, нахил до загадки. К. Іов. IX
Промантачитися, -чуся, -чишся, гл. Промотаться. Промантачились городяне на свої що-тиждня новії моди. К. (О. 1861. І. 311).
Ростворяти, -ряю, -єш, сов. в. роствори́ти, -рю́, -риш, гл. Открывать, открыть. Небеса ростворили. Чуб. III. 329.
Сковзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися.
Струнький, -а́, -е́ Стройный. Станочок струнький. МВ. ІІ. 19.
Трапунок, -нку, м. Случай. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.