Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахоровитий

Знахоровитий и знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХОРОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХОРОВИТИЙ"
Байстер, -ра, м. = байстрюк. Аф. 292.
Бамбиляти, -ля́ю, -єш, гл. Слабо звонить. Желех.
Бишки! меж. Окрикъ на телятъ. Мнж. 176.
Зів'я́ти, -в'яну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Лежить моя мила, як рибонька зів'яла. Чуб. V. 79.
Обманник, -ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив. Чуб.
Оцарок, -рка, м. Загонъ для скота. Мирг. у.
Поздихати, -хаємо, -єте, гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать. Чуб. V. 26.
Прирадити, -джу, -диш, гл. Присовѣтовать.
Притрапка, -ки, ж. Случай. Така мені притрапка трапилась.
Тамка, тамки, тамкива, нар. Ум. отъ там.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХОРОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.