Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знебачки

Знебачки, знебашки, нар. Неожиданно. Н. Вол. у. Знебашки приїде пан, пожив тижнів зо два та й поїхав, а окомон своє. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕБАЧКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕБАЧКИ"
Барвінок, -нку, м. 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Анн. 380, ЗЮЗО. І. 141. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Н. п. Обычные эпитеты: барвінок зелений, хрещатий, крячастий. Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Мет. 43. Употребляемый на свадьбѣ въ світилчиній шаблі барвінок означаетъ — душевную склонность, пріязнь. МУЕ. ІІІ. 94. барвінок рвати — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Мал. л. сб. 288. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. Мет. 288. ночувати в барвінку. Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) — дикий. Lysimachia nummularia. Лв. 100. б) — степовий. Vinca herbacea Waldst et Kit. ЗЮЗО. I. 141. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. Ум. барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Мет. 8. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику! Н. п.
Ді́верко, -ка, м. Ум. отъ дівер.
Дружкі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дружкові.
Зало́ма, -ми, ж. Верхняя конусообразная часть стога. Я оце снопи на залому кидав. Черк. у.
Мик! меж., выражающее быстрое движеніе. Обступлять удвох барана, а він мик! та й утік. Н. Вол. у.
Надві́р'я, -р'я, с. Надворье. Діти бігали по надвір'ю. ЗОЮР. II. 28. Пусти, Юрасю, із застілля, да погляжу я по надвір'ю. Мет. 175.
Переламувати, -мую, -єш, сов. в. переломити, -млю, -миш, гл. Переламывать, переломить.
Свекрушина, -ни, ж. = свекруха. Прибірайся, свекрушино, прибірайся, молодої невісточки сподівайся. Мил. 138.
Тягти, -гну, -неш, гл. 1) Тянуть, влечь, тащить. Ото вона за віровку та давай тягти. Рудч. Ск. І. 172. Твої слова — потопы води: лестять і тягнуть у безодню. К. Псал. 123. Тягни, кобило, хоч тобі й немило. Могил. у. 2) Вытягивать. З живих здирали шкуру.... жили тягли. Стор. МПр. 65, 3) Притягивать. Земля тягне до себе хату й звіря, й чоловіка, й воду. Ком. І. 11. 4) Пить. І брагу кухликом тягли. Котл. Ен. І. 11. 5) Сосать. Дивиться, батько (упирь) встав і з крайнього почав кров тягти. Грин. І. 53. 6) Эксплоатировать, выжимать. Жид брехнею живе, все з нас тягне. Ном. № 885. 7) Держать чью сторону, быть на чьей сторонѣ. Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом. К. Псал. 219. 8) Относиться, причисляться. Село Токарі тягнуть до Бешкинської волости. Лебед. у. с. Драбівка до Дерепківця тягне. Черк. у. Дорожня тягне до нашої волости. Н. Вол. у. 9) біду тягти. Бѣдствовать. Приходиться до кінця віку біду тягти. Чуб. 10) до права тягти. Призывать къ суду. Син вітця до права тягне, донька на матір гнів піднімає. Гол. IV. 22.
Уминати I, -наю, -єш, сов. в. ум'яти, умну, -неш, гл. 1) Выминать, вымять, измять, умять. 2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Грин. І. 125. Лев уминав за сніданням ягня. Гліб. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Чуб. V. 655. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав. Ном. № 4997.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНЕБАЧКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.