Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змутити

Змутити, -чу, -тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Чуб. V. 325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМУТИТИ"
Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое. Левч. 31.
Галябарда, -ди, ж. 1) Алебарда. 2) Особый видъ топора. Н. Вол. у.
Жада́тися, -дає́ться, гл. безл. Желаться. Сумно мені було і перемовити щире слово жадалось. МВ. ІІ. 34.
Мо́зу́лька, -ки, ж. 1) Ум. отъ мо́зуля. 2) Возвышеніе, оставшееся на мѣстѣ срѣзаннаго сучка дерева. На стеблі мозульки, де були сучки. Новомоск. у.
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый. Васильк. у.
Позалоскочувати, -чую, -єш, гл. Защекотать (многихъ).
Поморхлий, -а, -е. Сморщившійся.
Прихвальба, -би, ж. Похвала. Левиц. І. 476.
Пришанувати, -ную, -єш, гл. Угостить, принять гостей. І до людей було піде, і сама пришанує. О. 1861. X. 38.
Розвеселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розвесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Развеселяться, развеселиться. Грин. III. 55. Чуб. III. 147. Як о тобі спогадаю, то й розвеселюся. Чуб. V. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.