Вовча, -ча́ти, с. Волченокъ. .
Жирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Добывать нищу (о дикихъ животныхъ). Зайці на зорь жирують. Найкраще бити качок, як вони жирують. 2) Шалить, дурачиться, играть. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. О парняхъ съ дѣвушками: заигрывать. Посходились на улицю дівчата й хлопці, зачали жирувать. Забравсь до дівчат під п'яну руку та й жирує з ними. 3) = роскошувати. Жирували та панували пани. Коли жирувать, то жирувать: бий, жінко, друге яйце в борщ.
Копиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ковырять. Сніг ногами копиряє.
Оврашок, -шка, м. Ум. отъ оврах.
Під'язичниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни.
Понаднизувати, -зую, -єш, гл. Снять часть нанизаннаго со многихъ низокъ. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю; разки понадни́зую, — так би все й розділилась із ними.
Посапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть сапо́ю.
Простяжний, -а, -е. Длинный и отлогій. Гора не так крута, та дуже простяжна. Простяжна гора.
Роїстий, -а, -е. Богатый роями. Пасіка роїста.
Школярка, -ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками.
