Букивчак, -ка, м. Зябликъ, Fringilla coelebs.
Виповідати, -даю, -єш, сов. в. виповісти, -вім, -віси, гл. Выражать, выразить, высказывать, высказать. Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд — по — свойому. Усі беремось вести народ, не знаючи його, а не хочемо у нього й трохи повчитись хоч би тієї мови.... котрою навкруги нас милліони наших земляків свої думки і надію, горе й радощі виповідають.
Замо́тувати, -тую, -єш, сов. в. замота́ти, -та́ю, -єш, гл. Загатывать, замотать, наматывать, намотать. Замотай собі на ус. Замотати, зав'язати, та й нікому не казати.
Най нар.
1) = нехай = хай. Хто не уміє молитися, най іде на море учитися. Зачекай ти хоть годиноньку малую, та най я постелю постелю білую.
2) Приставка къ прилагательнымъ и нарѣчіямъ въ формѣ сравнительной степени для образованія превосходной степени: найбідніший, найбільше. Ой сину мій, сину, сину найвірнійший. Се надило до вдови найуродливіших та найпрацьовитіших дівчат із села.
Наскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. наску́бти, -бу́, -бе́ш, гл.
1) Надирать, надрать. Наскуб чуба йому.
2) Надергивать, надергать. Наскубла пір'я. Наскуб сіна з стога.
Обложитися, -жу́ся, -жишся, гл.
1) = обікластися 1. Стань, каже, серед церкви, обложись вальками і возьми з собою торбинку груш. Зеленіли то там, то там, обложившись полями, хутірські сади.
2) Окружить себя. Обложився дітьми, як дід онучами.
Подвір'я, -р'я, с. = підвір'я. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля; а як безділля, то продасть і подвір'я. А що ж мені по худобі, що все подвір'я заляже? негідная дружиночка молодому світ зав'яже. У новее подвір'є в'їжжаю, на подвір'ї пана зустрічаю. Ум. подвіренько, подвіронько. подвір'ячко. Вийди, дружбонько, на подвіренько, подивися на сонечко.
Пороспорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распороться (во множествѣ).
Умикнути, -ну, -неш, гл. Съѣсть. Як вони (воли) в мене умикнули за ввесь день хоч отаке стебло, то най мені очі з лоба вибере, а ти кажеш: худі! хиба за день не похуднуть.
Цівкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о птицѣ білогруд, Cinclus agnaticus).
