Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знавати

Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. Макс. (1834), 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАВАТИ"
Безгривий, -а, -е. Не имѣющій гривы, безгривый.
Бойовий, -а, -е. Боевой; военный. Хто на вози бойовиї, хто на коні уповає. К. Псал. 46. Ми стоїмо на бойовому праві. К. ПС. 101.
Бульчати, -чу, -чиш, гл. = булькотати. Гол. III. 259.
Вибірання, -ня, с. 1) Сборы. Попівське вибірання, а жидівське зараз,то все їдно. Ном. № 8066. 2) Выбираніе, выборъ, избираніе. Ум. вибіраннячко. Грин. III. 549.
Гнізденце, -ця, с. = гніздо. Бусьок і бусьчиха увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.
Зати́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зати́рити, -рю, -риш, гл. Затаскивать, затащить куда-либо, занести куда-либо.
Повночка, -ки, ж. Ум. отъ повниця.
Порадливий, -а, -е. Дающій совѣтъ. Ой ти мати та порадлива, на що ж ти мене порадила, порадила та й не оженила. Н. п.
Прикінчати, -ча́ю, -єш, сов. в. прикінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Доканчивать, докончить. Мнж. 61.
Штрихонути, -ну, -неш, гл. = штриконути. Як штрихоне її, — так і наштрикнув. Грин. II. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.