Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зневіритися

Зневіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Потерять вѣру, извѣриться. 2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Н. Вол. у. Їй уже тепер усе зневірилося. Мир. Пов. II. 110. Тобі... зневірились люде. К. ЧР. 305.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕВІРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕВІРИТИСЯ"
Безнапасно нар. Не зная, гори, счастливо.
Відчесати, -шу, -шеш, гл. Отрубить однимъ ударомъ. Головку Турну одчесать. Котл. Ен. IV. 67. Іван.... відчесав йому (змієві) голову. Чуб. Одчесав сокирою палець. Харьк.
Горя́чий и пр. = Гарячий и пр.
Дотепе́р нар. До настоящаго времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Камен. у. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю. Камен. у.
Зді́дькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать похожимъ на чорта, взбѣситься.
Здоби́ток, -тку, м. = здобуток. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10320. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки. Рудч. Ск. І. 27.
Наму́чити, -чу, -чиш, гл. Намучить, измучить.
Поперестелятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = поперестилатися.
Угрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. угребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Зарывать, зарыть. Украв діжку та вгріб у полову. Пирят. у.
Швачечка, -ки, ж. Ум. отъ швачка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНЕВІРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.