Вимова, -ви, ж.
1) Выговоръ, произношеніе.
2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч.
3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що?
Гавкун, -на, м. Лающее животное.
Добрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.
Заду́мшливий, -а, -е. Задумчивый. Був якийсь задумшливий змалку.
Повлітати, -та́ємо, -єте, гл. Влетѣть (о многихъ). Повлітаємо до його в келію.
Сакраментувати, -ту́ю, -єш, гл. Пріобщать Св. Тайнъ. А тим часом непрощений грішний умірає. Уже його лукавого сакраментували.
Умовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Горе не умовчить.
Уредний, -а, -е. Пакостный, противный. Ну, та й уредний же хлопець.
Усупротивитися, -влюся, -вишся, гл. Воспротивиться, устоять противъ чего. І я замолоду не усупротивилась проти чорних очей.
Хустина, -ни, ж. = хустка. А де тая мережана шитая хустина? Зв'яжи мені головоньку шовковою да хустиною. Ум. хустинка, хустинонька, хустиночка.
