Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орішарь

Орішарь, -ря́, м. = орішанка. Вх. Уг. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРІШАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРІШАРЬ"
Визол, -лу, м. Осадокъ золы послѣ бученія. Уман. II. 246.
Визубень, -бня, м. Зазубрина. Рк. Левиц.
Грі́шницький, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ грѣшнику; грѣшничій. Зникнете на грішницькій дорозі. К. Псал. 4.
Дзе́нькати, -каю, -єш, одн. в. дзе́нькнути, -ну, -неш, гл. Звонить, звенѣть, преимущественно прерывисто, звякать. Ото ж, мабуть, тоді ключик упав, як я казала, що щось дзенькнуло. Новомоск. у.
Ділени́ця, -ці, ж. Часть, пай, доля. Cм. Дільниця. Св. П. І. кн. М. XIV. 24. Господь — пай мій, займанщина, ділениця моя чиста. К. Псал. 30.
Звлада́ти, -да́ю, -єш, гл. Совладать. З серцем не звладаю, коли Петро не мій буде, то смерть загадаю. Котл. (1874). 336.  
Лань и ланя, -ні, ж. Лань. Чи знаєш ти, коли на скелях серна і тиха лань своїх теляток телять? К. Іов. 88.
Прийняти, -ся. Cм. приймати, -ся.
Припористий, -а, -е. 1) О волѣ: съ хорошо выдающеюся частью шеи, о которую упирается ярмо. 2) О саняхъ: съ полозьями, загнутыми подъ прямымъ угломъ. Камен. у.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРІШАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.