Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахарський

Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРСЬКИЙ"
Бештати, -таю, -єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Шейк. Бештає за гріхи вдівця молодого. Рудан. I. 158.
Близець, -зця, м. = близнюк 1. Она мава блисьці (два хвопці). Гн. I. 122.
Вегля пред. Сообразно, соотвѣтственно. Радом. у.
Вивозитися, -вожуся, -зишся, сов. в. вивезтися, -зуся, -зешся, гл. Вывозиться, вивезтись. Аф. 325.
Замішани́на, -ни, ж. Замѣшательство.
Зрясити, -шу, -сиш, гл. Усѣять. Зрясять на віці коровай, у піч посадять із віка. Мет. 164.
Катований, -а, -е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Полубок, -бка, м. = обичайка. Вх. Зн. 51.
Приязнь, -ні, ж. Пріязнь, дружба. Чи в приязні кого зрадив? Чуб. V. 233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.