Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зневолити

Зневолити Cм. зневолювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕВОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕВОЛИТИ"
Відсисати, -са́ю, -єш, гл. Отсасывать.
Галасливість, -вости, ж. Крикливость. Желех.
Дра́тися, -деру́ся, -ре́шся, гл. = дертися.
Маму́ла, -ли, об. Неповоротливый человѣкъ, увалень. Мнж. 185.
Огиднути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть. Море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. І. 14.
Одн.. Cм. отъ віднаджувати до відняти.
Повипручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Освободиться, вырваться изъ рукъ, лапъ (о многихъ). Сторожі були таки нас половили з кавунами, а ми таки повипручувались та й повтікали. Харьк. у.
Скосити, -ся. Cм. скошувати, -ся.
Угниличувати, -чую, -єш, сов. в. угнили́чити, -чу, -чиш, гл. О лѣсныхъ грушахъ: давать, дать полежать, чтобы созрѣли. Шейк.
Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНЕВОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.