Же́рдя Ii, -дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса).
Карда, -ди, ж. Желѣзная щетка, которою расчесываютъ шерсть или лень.
Ми́сочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ми́ска. 2) Блюдце. Батя... почали виставляти на стіл стакани та мисочки.
Поздмухувати, -хую, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ).
Помста, -ти, ж. Месть, отмщеніе. Його душа кипіла помстою і ненавистю.
Попакостити, -кощу, -стиш, гл. Изгадить, испортить.
Попричиняти, -няю, -єш, гл. Притворить (во множествѣ). Двері всі попричиняла.
Проміж пред. Между, промежъ. Йому пробігла собака проміж ногами.
Сплигувати, -гую, -єш, сов. в. сплигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Спрыгивать, спрыгнуть, вспрыгивать, вспрыгнуть. Сплигнула так мов цвіркун або блоха.
Турити, -рю, -риш, гл. Гнать. Ігнатко безп'ятко з гори свині турить.
