Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знаряддя

Знаряддя, -дя, с. Орудіе. І Господь його ізбавить од ловецького знаряддя. К. Псал. 212. Котляреський... був тільки знаряддям українського світогляду. К. ХП. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРЯДДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРЯДДЯ"
Бородавочка, -ки, ж. Ум. отъ бородавка.
Виганьбити, -блю, -биш, гл. Изругать. Семен було мене і полає, і виганьбить. Федьк.
Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Чуб. V. 758. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Ном. № 1715. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Макс. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. Рудч. Ск. II. 23. 2) Получать, получить. Чуб. І. 163. Відібрав і від їх листи. Стор. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
Відгада, -ди, ж. Отгадчица. Ум. відгадочка. Бабусенько-одгадочко, одгадай сей сон. Чуб. V. 773.
Відшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відшити, -шию, -єш, гл. Отрабатывать, отработать шитьемъ. Сестра моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Грин. ІІІ. 399.
Запрага́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. запрагти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Желаться, пожелаться, захотѣться. Що тобі ся запрагне? Вх. Зн. 20.
Зашкалу́бина, -ни, ж. Скважина, щель. Коло самої стіни десь знайшлася зашкалубина між дошками. Перстінь закотився туди і зник. Левиц. І. 516.
Паламарь, -ря, м. Пономарь.
Скитувати, -ту́ю, -єш, гл. Жить скитникомъ. Хто ж у цім скиту скитуватиме? К. Бай. 112.
Хліб, -ба, м. 1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Чуб. VII. 444. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Ном. № 35. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Ном. № 76. Хліба напечено, борщик зварений. Рудч. Ск. II. 33. 2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. Рудч. Ск. І. 5. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Чуб. II. 15. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали. К. МБ. ІІ. 123. 3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла. 4)старий. Раст. Sclerotiu clavus. Вх. Пч. II. 36. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАРЯДДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.