Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знаючий

Знаючий, -а, -е. Знающій. От волохи: ті знаючі! усяке зілля зна від чого воно, нащо — знаючі дуже! Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЮЧИЙ"
Агаря́нин, -на, м. Магометанинъ, турокъ. Кулишъ.
Аде́с, -су, м. Одесса (городъ). Ном. № 749.
Візниця, -ці, м. = візник. МУЕ. ІІІ. 114.
Гайовик, -ка, м. Лѣшій. Уман. II. 84.
Голодно нар. Голодно. Той рік голодно було скрізь. Каменец.
Подолячка, -ки, ж. = подолянка. Желех.
Прикухенок, -нка и -нку, м. Пристройка къ кухнѣ. Чи не думаєте до кухні, — вона в вас тіснувата, — прибудувати прикухенок? Г. Барв. 378.
Сторжити, -жу, -жи́ш, гл. = сторгувати. Я сторжив коня. Н. Вол. у.
Трицалівка, -ки, ж. Трехддюймовая доска. МУЕ. ІІІ. 29.
Утискач, -ча, м. Притѣснитель, угнетатель. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.