Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знайко

Знайко, -ка, м. Знающій, свѣдущій. Знайко біжить, а незнайко лежить. Ном. № 6018.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЙКО"
Викрутити, -ся. Cм. викручувати, -ся.
Дровору́бня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ рубятъ дрова. Міусск. окр.
Замо́вини, -вин, ж. мн. = замова. Він каже: я начальства не боюсь. Знає замовини. Г. Барв. 335.
Ліп'я́нка, -ки, ж. = ліплянка. Одтвори, мати, ліп'янку, ведемо ті міщанку. Гол. IV. 364.
Перегледіти Cм. переглядати.
Перелицьовувати, -вую, -єш, сов. в. перелицювати, -цюю, -єш, гл. 1) Перелицовывать, перелицовать, перевернуть на изнанку. К. ЧР. 362. 2) Пародировать. Перелицьована «Енеїда».
Підкотити, -ся. Cм. підкочувати, ся.
Потаскати, -ка́ю, -єш, гл. Потащить. Вона і потаскала його. Мнж. 30. Із бою потаскали в стан. Котл. Ен.
Потлумачити, -чу, -чиш, гл. Объяснить (во множествѣ).
Текучка, -ки, ж. Нефть. Шух. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.