Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знайко

Знайко, -ка, м. Знающій, свѣдущій. Знайко біжить, а незнайко лежить. Ном. № 6018.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЙКО"
Димаре́вий, дима́рний, -а, -е. Относящійся къ дымовой трубѣ.
Допріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допрі́ти, -прію, -єш, гл. Свариваться, свариться вполнѣ. Каша пріла, не допріла. Мил. 72.
До́ця, -ці, ж. ласк. отъ дочка. Ох, доцю, ти моя голубко! Котл. Ен. І. 13.
Жура́х, -ха, м. Испорченное жу́ра. Cм. журашин. АД. II. 63.
Замакі́тритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться. Щоб тобі світ замакітривсь. Ном. № 3707. Так у його в голові замакітрилось і в очу позеленію й потемніло. Г. Барв. 514.
Знахарка, -ки, ж. = знатниця. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її. Ном. № 13927.
Лома́чка, -ки, ж. Ум. отъ ломака.
Неїднаковість, -вости, ж. = неоднаковість.
Стригун, -на, м. Годовалый лошонокъ, у котораго стригутъ гриву. Вас. 197. Ум. стригунець.
Тетірка, -ки, ж. Ум. отъ тетера.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.