Башенько, -ка, м. Ум. отъ баша 1.
Де́ргавка, -ки, ж. = Дергальна щітка.
Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Хто вітру служить, тому димом платять. Намітка як дим тоненька. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Ди́мом пішло́ , — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. Ум. Димо́к, димо́чок. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає.
Запанібра́та нар. Фамильярно.
Льо́нок, -нка, м. Часть верстату.
Наштурхати, -хаю, -єш, гл. Натолкать. На базарі наштурхали мені боки.
Тилє, -ля, с. Тупое ребро ножа, ножницъ и пр., противоположное лезвію.
Тихісічко нар. = тихісінько.
Уславляти, -ляю, -єш, сов. в. уславити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи. Славою його уславив, шаною його звеличив.
Цокувати, -кую, -єш, гл.
1) Изумляться, остолбенѣвать.
2) цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти.
