Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знарошне

Знарошне нар. Нарочно, умышленно. Він дав мені знарошне серце мляве, знарошне він лякає мене страхом. К. Іов. 52. Не знарошне він занедбав Квітчин способ малювання наших селян. Хата, X.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОШНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОШНЕ"
Болотечко, -ка, с. Ум. отъ болото.
Жовтожа́р, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Парубецький, -а, -е. = парубоцький. Молодецька хода, парубецький стан. Чуб. V. 843.
Перешугнути, -ну́, -не́ш, гл. Перелетѣть сразу.
Підвесілок, -лку, м. Предсвадебный обрядъ въ субботу вечеромъ, на который собираются къ невѣстѣ дружки и родственники. ХС. VII. 427.
Поковтач, -ча, м. пт. дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Полаштувати, -ту́ю, -єш, гл. = полагодити. Полаштую вози.
Поскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Расколоться на лучинки для растопки. Сучковата дровина — не поскіпається. Харьк.
Призорити, -рю, -риш, гл. Подстеречь, подсмотрѣть.
Сернюк, -ка, м. Самецъ серны, косули, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАРОШНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.