Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знарошне

Знарошне нар. Нарочно, умышленно. Він дав мені знарошне серце мляве, знарошне він лякає мене страхом. К. Іов. 52. Не знарошне він занедбав Квітчин способ малювання наших селян. Хата, X.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОШНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОШНЕ"
А! меж. А, ахъ! А, яке лихо! Впрочемъ, чаще употребляется ой!
Дивни́ця, -ці, ж. Удивленіе. Дивни́ця кому́. Удивительно кому. Ото мені дивниця, що де воно з хати ся поділо. Камен. у.
Журбо́та, -ти, ж. = журба. Нехай спить, нехай лежить, та нехай не встане, нехай твоя бідна головонька од журботи одстане. Чуб. V. 624.
Лозо́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лозы.
Полаторжитися, -жуся, -жишся, гл. Помириться. Як би вони полаторжилися, се б то поладились, то й жили б у місті. Борз. у.
Приїхати, -ї́ду, -деш, гл. Пріѣхать. Приїхали до дівчини три козаченьки пізно. Мет. 88.
Пророк, -ка, м. = прорік. Господь.... промовляв устами святих од віку пророків своїх. Єв. Л. І. 70. Зустрічає його пророк Ілія. Грин. II. 146.
Розлементуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться.
Салашина, -ни, ж. = салаш. Желех.
Соловейків, -кова, -ве Соловьиный. Ой коби я мала орлові крила, соловейкові очі. Чуб. V. 338.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАРОШНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.