Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знарошне

Знарошне нар. Нарочно, умышленно. Він дав мені знарошне серце мляве, знарошне він лякає мене страхом. К. Іов. 52. Не знарошне він занедбав Квітчин способ малювання наших селян. Хата, X.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОШНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОШНЕ"
Дробува́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
Здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Рудч. Чп. 100. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Н. п.
Кенді Cм. кендя.
Коштовня, -ні, ж. Цѣнная, дорогая вещь. Це вже ви, пане, скупитесь: таку коштовню та чорт-зна чим укривати. (Пан хотів гарну клуню виривати старою соломою). Полт.
Мися́ II, -ся́ти, с. = мисча. Желех.
Поналамувати, -мую, -єш, гл. Наломать (во множествѣ).
Роздрочитися, -чуся, -чишся, гл. Разсвирѣпѣть, разъяриться. Роздрочились, мов бугаї. Ном. № 4168.
Суд, -да и -ду, м. 1) Судъ. Ой поїхав він до Сандомиру, суди судити, села ділити. Н. п. страшний суд. Страшный судъ. до суду. Навсегда. До суду, до віку не буду. 2) Судебное мѣсто; судилище. І на самій отій могилі суд стояв, бо город далеко росходився. ЗОЮР. І. 105. 3) Судебныя лица. Суд наїде сюди. Кв. II. 208.
Улонька, -ки, ж. Ум. отъ улиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАРОШНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.