Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знарошне

Знарошне нар. Нарочно, умышленно. Він дав мені знарошне серце мляве, знарошне він лякає мене страхом. К. Іов. 52. Не знарошне він занедбав Квітчин способ малювання наших селян. Хата, X.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОШНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОШНЕ"
Гок, -ку, м. Степной загонъ для скота. Мнж. 178.
Здупла́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться дуплистымъ (о деревѣ). Желех.
Крейда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.
Мі́рність, -ности, ж. Умѣренность. Желех.
Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Попритулятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и притулитися, но о многихъ.
Розстебнути, -ся. Cм. розстібати, -ся.
Само 2 нар. = саме.
Сліза, -зи, ж. = сльоза. По тобі, милий, гарячая покотилась сліза. Чуб. V. 318. слізки пустити. Заплакать Слізки пустила із очей. Котл. Ен. II. 23. Ум. слі́зка, слі́зонька. Ном. № 1493.
Шпаґля, -лі, ж. = шпадля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАРОШНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.