Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знарошне

Знарошне нар. Нарочно, умышленно. Він дав мені знарошне серце мляве, знарошне він лякає мене страхом. К. Іов. 52. Не знарошне він занедбав Квітчин способ малювання наших селян. Хата, X.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОШНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОШНЕ"
Видимий, -а, -е. Явный; очевидный. Шкода з того видима була. МВ. І. 9 — 10. Видима смерть страшна. Ном. № 8295.
Заня́ти, -ся. Cм. займати, -ся.
Зати́рити Cм. затирювати.
Лайливий, -а, -е. 1) Бранный. Дух вискочив в словах лайливих. Котл. Ен. VI. 41. 2) Любящій ругаться, бранчивый. Там — ратуй Боже — який пан лайливий! Харьк.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.
Недоумок, -мка, м. = недоум. Недоумки усе регочуть та гукають проти чоловіка мудрячого. К.
Переставити Cм. переставляти.
Підгорля, -ля, с. 1) Подгрудокъ у рогатаго скота. Вх. Лем. 449. 2) Нижняя горизонтальная часть ярма. Чуб. VII. 405.
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл. 1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати. Гол. І. 229. 2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Гол. І. 58. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був. Камен. у. 3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає. Камен. у.
Стружок, -жка, м. Ум. отъ струг. Вас. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАРОШНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.