Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знадвірній

Знадвірній, -я, -є. Внѣшній. Левиц. І. (Правда, 1868, 557). Левиц. І. 205.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАДВІРНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАДВІРНІЙ"
Вимережувати, -жую, -єш, сов. в. вимережити, -жу, -жиш, гл. Украшать, украсить узорами.
Гайняний, -а, -е. Грязный, скверный. Громада, громада! гайняна їх рада! Ном. № 14068.
Зажива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зажи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Употреблять, употребить, вкушать, вкусить. Будуть до тебе козаки заїзджати, будуть у тебе хліба-соли заживати. К. С 1884. І. 36. Я горілки не заживаю. Черк. у. Зажиймо табаки. Чуб. V. 1146. Гей, гості, що єсть — заживайте. Гол. IV. 505. 2) Испытывать, испытать. Жила в батька не рік, не два, — не зажила добра. Грин. III. 220. роско́ші зажи́ти. Пожить въ роскоши, богатствѣ. Гей, хто хоче роскоші зажити, — гей, нехай іде до двора служити. Чуб. V. 344. 3) Пріобрѣтать, пріобрѣсти; зарабатывать заработать въ наймѣ. Мізерний був, хтілось то копійки зажити. Драг. 83. Скільки це вже я в вас грошей зажила? Полт. г. сла́ви зажи́ти. Пріобрѣсти извѣстность, славу. Ой не знав козак, да не знав Супрун, да як слави зажити: ой зібрав військо славне запорожське та й пішов орду бити. Грин. III. 585. Зажили вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки. Г. Барв. 333. 4)вік. Жить, пожить на счетъ чужого вѣка. Ти чужий вік заживаєш. Стор. І. 232.
Кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Лове́цтво, -ва, с. Охотничій промыселъ. Желех.
Родонути, -ну, -неш, гл. Сильно уродить. Така думка: от де родоне жито! Земля як галка чорна, а рано виорано.... аж ні: посуха, і жито заміркувате. Волч. у.
Скидя нар. Бросая, броскомъ. Ударив мене скидя довбешкою, не зруч. Кобел. у. (Залюб.).
Спиняти, -няю, -єш, сов. в. спини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Ой гуляла, волю мала, мати не спиняла. Грин. III. 268. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. О. 1861. IV. 83.
Харьківський, -а, -е. Харьковскій. Шейк.
Черчиковий, -а, -е. Красный. Ногавиці на ньому черчикові, як той жар. Федьк. Пов. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАДВІРНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.