Вітонька, віточка, -ки, ж. Ум. отъ віта.
Гаплик, -ка, м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. утяти до гапликів. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Утяв до гапликів.
Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Головонька, -ки, ж.
1) Ум. отъ голова.
2) = головенька.
Ланина, -ни, ж. Поле, нива. Туман, туман по ланині, широкий лист на калині.
Лися́к, -ка, м. = лисак.
Підохочувати, -чую, -єш, сов. в. підохо́тити, -чу, -тиш, гл. Придавать, придать охоты, желанія. Мене се підохотить. Я ж його всяк було підохочую добре й вірно служити.
Пічка, -ки, ж.
1) Ум. отъ піч.
2) Въ обжигальной печи передняя ея часть, гдѣ нѣтъ госуды, а горятъ лишь дрова.
3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ игрѣ того же имени.
4) Продолговатая вырѣзка въ ухѣ овцы — клеймо для опознанія своей овцы.
Подешевіти, -вію, -єш и подешевшати, -шаю, -єш, гл. Подешевѣть.
Укручувати, -чую, -єш, сов. в. укрутити, -чу, -тиш, гл.
1) Ввинчивать, ввинтить.
2) Вматывать, вмотать, заматывать. замотать; обвязывать, обвязать. Прив'язав його плечима до того стовпа. Добре, вкрутив його. Та як укрутив у хвіст руку, — давай міряти.
3) Отрывать, оторвать. укрутити но́са, хвоста. Спить спѣсь.
4) Впутывать, впутать (въ дѣло).