Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знакімець

Знакімець, -мця, ж. Знакомый. Зміев. у. Се ж його знакімець; вони здавна знаються. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАКІМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАКІМЕЦЬ"
Варувати, -ру́ю, -єш, гл. Хранить, беречь, остерегать отъ чего. Од огня варувала, од огня і од води, і од вшиткой пригоди. Гол. IV. 388.
Ігі, ігій, меж. = іги.
Ме́жень, -жня, м. Люде казали, що сей год на гречки добрий межень буде, на проси не так, а на гречки добрий.
На́віз, -возу, м. Подвозъ, привозъ. На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було. Лебед. у. Не було великого навозу у сей ярмарок. Волч. у.
Переліска, -ки, ж. Раст. Hepatica tpiloba Chait. ЗЮЗО. I. 124.
Сплавний, -а, -е. Судоходный, сплавный.
Сукманина, -ни, ж. = сукмана. Ой лежить жовнір та в глубокій долині, постелив собі в голову сукманину. Pauli.
Темнота, -ти, ж. 1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Рудч. Ск. І. 101. Темнота обняла її зразу. Мир. Пов. II. 55. 2) Невѣжество. 3) соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине. К. МБ. III. 243. 4) Въ загадкѣ: волкъ. ХС. III. 65.
Узаємно нар. Взаимно.
Хрипко нар. Хрипло. Левиц. І. 119. Хрипко йде сопілка. Кіевск. у. Ум. хрипкенько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАКІМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.