Безсудниця, -ці, ж. Беззаконница?
Нога, -ги́ ж., мн. но́ги и но́зі. 1) Нога. Вовка ноги годують. Приїхавши до владики, стала на порозі, вклонилася низесенько аж в самиї нозі. Скриплять чоботи на нозіх. в но́ги. Дать тягу, удрать. Которі в плач, а хто в ноги, — тілько залопотіло. Він мене канчуком, а я в ноги. нога́ за ногою іти. Медленно идти. Ішов захожий тихо, нога за ногою. Обоє, похнюпившись, мовчки тягли нога за ногою. придати ходи в но́ги. Поспѣшить. Чим дуж придав ходи в ноги. до ніг упа́сти. Упасть въ ноги. до ноги вирізати. Истребить до послѣдняго человѣка. Три дні різали усіх липован, геть чисто, до ноги вирізали... і ноги не осталось. Также: до ноги попродати — рѣшительно все продать (о домашнихъ животныхъ). Попродали худобу до ноги. до ноги чоботи шити. Шить сапоги на каждую ногу на особую колодку, а не оба на одну. догори ногами. Вверхъ дномъ. Усе догори ногами поперевертав. задерти ноги. Окочуриться, околѣть. 2) сорочі но́ги. Раст. = остріжка. Ум. ніженька, ніжечка, ніжка. Літом ніжкою, а зімою ручкою.
Позачинювати, -нюю, -єш, позачиняти, -ня́ю, -єш, гл. Затворить (во множествѣ). Царські врата позачинювані. Позачиняйте віконниці. Ворожечка позачиняні.
Позжинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (во многихъ мѣстахъ). Як вже гет усе позжинают, то лишіют трохи «на оборіг», аби горобці ззіли.
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину.
Розіднити Cм. розденати.
Стан, -ну, м.
1) Состояніе, положеніе. Поява його в такий час і в такому стані несказано здивувала Зоєю. Вона має перейти до стану жіночого.
2) Сословіе, званіе. Козацького стану люде.
3) Станъ, талія, ростъ. І на личеньку рум'яненька, і на сіпану гожа. Білолиця, кароока і станом висока.
4) Верхняя часть женской рубахи до підтички, безъ рукавовъ. Ой дам тобі, подруженько, на стан полотенця. Та не стій ти з моїм милим, не ріж мого серця! Ой дам тобі, подруженько, ще й на рукава....
5) Сшитая половина плахти.
6) Станъ, лагерь. Під городом Корсунем вони (козаки) станом стали.
7) Помѣщеніе станового. Тоді зараз його зв'язали та об'явили в стан.
8) Конюшня. Уже коні на стану гогочуть.
9) — колі́с. 4 колеса, приборъ колесъ для телѣги.
10) на стану стати. а) Достичь совершеннолѣтія. б) Придти въ надлежащее, нормальное положеніе. Чи не стануть на стану граблі, як по держалну вдарю. Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став. Ум. станок, станочок. Що в станочку за кінь стоїть? Шиті ж мої рукавчата, і льняний станочок. Ой росла, росла дівчинонька та на станочку стала.
Тяги 2 меж. для выраженія тасканія, тащенія. Кобила загрузла, він за хвіст: тяги, тяги, нема дуги.
Уминати I, -наю, -єш, сов. в. ум'яти, умну, -неш, гл.
1) Выминать, вымять, измять, умять.
2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Лев уминав за сніданням ягня. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав.
Хершебок, -бка, м. Рубанокъ для первоначальнаго строганія.
