Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верклюг

Верклюг, -га, м. Снарядъ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (въ жилищахъ гуцульск. пастуховъ и пр.). стовп — столбъ вращается, стоя у стѣны, въ каганці нижнимъ концемъ; вертикально къ нему вдѣланъ въ верхній его конецъ (такъ что выходить подобіе буквы Г) четырехгранный брусокъ дерева, назыв. собственно верклюгом, вдоль котораго двигается берфела (кужба) — пластинка съ крючкомъ на концѣ: одинъ конецъ берфели проходить въ отверстіе верклюга и поддерживается въ немъ чопом — колышкомъ, входящимъ въ отверстіе берфели, а на крюкѣ другого конца висить котелокъ; благодаря ряду отверстій для колышка вдоль берфели, ее можно поднимать и опускать, также двигать по прорѣзу верклюга и такимъ образомъ перемѣщать котелокъ. Шух. І. 186, 187, 109. Cм. вертлюг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРКЛЮГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРКЛЮГ"
Гультіпа́ка, -ки, м. 1) Голь, бѣднякъ, оборвышъ (вслѣдствіе разгула). Ви не які небудь бурлаки, гультіпаки, а січовика. Стор. II. 277. 2) Повѣса, кутила, гуляка.
Дівосну́б, -ба, м. = Дівошлюб. «Посредники эти въ дѣлахъ жениха получаютъ названіе.... старость, бояръ, пословъ, дівоснубовъ». Чуб. IV. 56.
Дрі́пло, -ла, с. об. Дрянь, оборвышъ. Ми робимо, ми жнемо, ми в коломазі, а вони, не робивши вихорошуються; старе дріпло — і те шубу яку напірить. Г. Барв. 33.
За́новать, -ті, ж. Раст. Sotus corniculatus. Шух. І. 21.
Ікратий, -а, -е. Имѣющій икру. Ікрата риба. Черк. у.
Одід.. Cм. отъ віді... до Відідратися.
Роздавлювати, -люю, -єш, сов. в. роздавити, -влю, -виш, гл. Раздавливать, раздавить. Я роздавлю тебе як жабу. Котл. Ен.
Становити, -влю, -виш, гл. 1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Ном. № 14120. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить. Чуб. V. 105. 2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. Ном. № 11659. становити грубу. Класть печь. Конст. у. 3) Составлять. Вода становить найважнішу частину землі. Дещо. Се мені нічого не становить. 4) Выставлять чѣмъ. Я себе не становлю розумною. Зміев. у.
Старогрецький, -а, -е. Древнегреческій. Старогрецька віра. К. ПС. 48.
Унести, -ся. Cм. уносити, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРКЛЮГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.