Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертунець

Вертунець, -нця, м. Летучая мышь? (Вночі) одні тільки вертунці часом літали перед його очима. Мир. ХРВ. 306.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТУНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТУНЕЦЬ"
Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ. К. МХ. 17.
Відтискати, -каю, -єш, сов. в. відтиснути, -ну, -неш, гл. 1) Отдавливать, отдавить. 2) Отодвинуть, оттиснуть. Пручались цікаві, щоб ближче, — їх знов одтискали далі. МВ. (О. 1862. І. 101). Молодиць і дівчат одтиснули далі. МВ. (О. 1862. І. 101).
Запечи́, -чу́, -че́ш, гл. = запекти. Желех.
Ікровиця, -ці, ж. Рыба-самка. Вх. Зн. 37. Cм. ікрець.
Лаістий, -а, -е. Черный (объ овцахъ и ихъ шерсти). Желех., Ум. лаі́стенький. А все баранці лаістенькі, лаістенькі, круторогії. Гол. II. 16.
Мана́тка, -ки, ж. Платокъ. Втерла чорні очі писанов манатков. Федьк. І. 100. Манатки, ків. а) Пожитки. Микола вдосвіта забрав свої манатки і пристав до другої ватаги. Левиц. І. б) Одежда плохая. Жиди посхоплювались, да піднявши манатки, так і майнули. Рудч. Ск. II. 194.
Накриши́ти Cм. накришувати.
Незбожно нар. Безбожно.
Розмарія, -рії, ж. = розмайрин. Розмарія сходить. Гол. І. 337.
Сварник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТУНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.