Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертунець

Вертунець, -нця, м. Летучая мышь? (Вночі) одні тільки вертунці часом літали перед його очима. Мир. ХРВ. 306.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТУНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТУНЕЦЬ"
Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади). Вх. Пч. І. 14.
Доле́гливість, -вости, ж. Досада, непріятность.
Доле́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доле́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Гліб. 47. 2) Дозрѣвать, дозрѣть отъ лежанія на солнцѣ, будучи уже сорваннымъ (о яблокахъ, грушахъ).
Льо́ка́й, -кая, м. Лакей. Чуб.
Нечисто нар. Нечисто, грязно.
Обмочити Cм. обмочувати.
Осипатися, -паюся, -єшся, сов. в. оси́патися, -плюся, -лешся, гл. = обсипатися. Половина садів цвіте, половина осипається. Чуб. V. 198.
Пташник, -ка, м. 1) Птичникъ. 2) Птицеловъ.
Сторопіти, -пію, -єш, гл. = сторонитися. МВ. ІІ. 203.
Чечиченя, -ні, ж. = чечітка. Грин. III. 664.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТУНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.