Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертунець

Вертунець, -нця, м. Летучая мышь? (Вночі) одні тільки вертунці часом літали перед його очима. Мир. ХРВ. 306.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТУНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТУНЕЦЬ"
Воскресити Cм. воскрешати.
Гоже нар. 1) Красиво, хорошо. Матінко, повная роже, дивитись на тебе гоже. Мет. 201. Як Бог поможе, то все буде гоже. Ном. ст. 281, № 11. Кланяйся, Ганнусю, гоже. Н. п. 2) Прилично, слѣдуетъ. Не гоже так робити. Прибралась так, як гоже для празника. О. 1862. IV. 77.
Любі́сько нар. = любісінько. Желех.
Намолоти́тися, -лочу́ся, -тишся, гл. Намолотиться.
Поперезивати, -ва́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Пруточок, -чка, м. Ум. отъ прут.
Семирогий, -а, -е. . семирога плахта Сортъ плахти. Кв. (Желех.).
Сміюха, -хи, ж. Смѣшливая, любящая смѣяться. Конст.
Сп'янчити, -чу́, -чи́ш, гл. Опьянить. Як випив три чарки, так його й сп'янчило. Черн. у.
Цубом нар. стати. Окостенѣть (отъ холода). Руки цубом стануть на річці.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТУНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.