Бавна, -ни, ж. = бавовна.
Куди нар. Куда. Нема куди прихилиться. Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом. хоч куди. Куда угодно. куди видно втікає. Убѣгаетъ безъ оглядки. куди далі. Чѣмъ дальше. Чоловік мій куди далі, то все хмурнійший ходить. куди тобі! Сокращено изъ куди тобі до його, до того, т. е. первоначально: гдѣ ужъ тебѣ! далеко тебѣ до!... Теперь куди тобі употребляется, чтобы подчеркнуть значительность чего-либо: такий великий виріс, що куди тобі! Пригодилось мені і куди тобі! Чаще употребляется въ цѣломъ рядѣ ироническихъ выраженій. Куди тобі, який великорозумний! Так запишалась, що куди тобі!
Незнайомість, -мости, ж.
1) Незнакомство.
2) Незнаніе. Незнайомість гріха не творить.
Означати, -ча́ю, -єш, сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл.
1) = значи́ти, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить?
2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай письменні розберуть.
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе.
Проломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Проломиться.
Скрипіти, -плю́, -пи́ш, гл.
1) Скрипѣть. На нозі сапян скрипить, а в горшку трясця кипить.
2) Скрежетать. Василь як спить, скрипить зубами.
3) Играть на скрипку. Пан узів скрипку, зачів скрипіти, а богом з жінков і родійов пішли в данец.
Степовий, -а, -е. Степной. Бодай тая степовая могила запала. Степове сіно.
Тринькати, -каю, -єш, гл.
1) Расточать, мотать, спускать деньги.
2) Картавить, нехорошо произносить.
Чабан, -на, м.
1) Пастухъ овецъ. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі.
2) Названіе вола. Ум. чабанець. Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав.
