Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ложкарь

Ложка́рь, -ря́, м. = ложечник 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖКАРЬ"
Завагітні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забеременѣть. От вона вже як завагітніла, що от-от родини будуть... Рудч. Ск. II. 90.
Заграбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Заграбить, отнять. Заграбував волика. О. 1862. І. 43.
Іденик, -ка, м. = єдинак 1. Рк. Левиц.
Крадці нар. Крадькома. Желех.
Красовиця, -ці, ж. Красавица. Що то вже за молодиця була красовиця! МВ. ІІ. 182.
Підспіль нар. = суспіль. Кумова хата стоїть підспіль з моєю. Волч. у.
Повсаджати, -джа́ю, -єш, гл. = повсаджувати. Повсаджав їх до темниці. Драг. 260.
Пшенишний, -а, -е. Пшеничный. Пшенишні зернятка. Стор. МПр. 66. Пшенишного борошна в нас обмаль, — треба змолоти. Харьк. г.
Убриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Одѣться. Вийди, вдово, вийди, небого! — Почкайте мене хоць годиночку єдную, найся в коралини (сорочку, спідницю, черевички, хустку) вбриндую. Чуб. III. 319.
Узирити, -рю, -риш, гл. = уздріти. Кобила як стрибнула, — оглянулась, так і вовка не взирила. Рудч. Ск. І. 5. Я й не взирила, як вона пішла. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЖКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.