Висвиснути, -ну, -неш, гл. Свиснуть. А і сів на коня, та і висвиснув.
Галас, -су, м. Крикъ, шумъ, вопль. Зареготались нехрещені.... гай обізвався; галас, зик, орда мов ріже.
Гризь II, -зя, м. и -зі, ж. 1) Ревматизмъ, ломота въ суставахъ. Почне ломить руку або ногу, поки зробиться гризь. У сього гризю дев'ять зубів. 2) Пупочная грыжа. Ув. Гризи́ще.
Гуля́й-городи́на, -ни, ж. Подвижная деревянная башня (для военныхъ надобностей).
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня?
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей.
Попідгризати, -за́ю, -єш, гл. Подъѣсть, подгрызть. Щось капусту попідгризало, — невже миші так укинулися, що й по городах єсть?
Поповештатися, -таюся, -єшся, гл. Много походить, много постранствовать. І поповешталась же сердешна Катря, чужі порош оббиваючи.
Присікати, -ка́ю, -єш, сов. в. присікти, -січу, -чеш, гл.
1) Пресѣкать, пресѣчь.
2) — переполох. Симпатически лѣчить иснугъ отсѣченіемъ на порогѣ концевъ волосъ больного и вѣника въ соединеніи съ извѣстными пріемами.
Уважання, -ня ср.
1) Обращеніе вниманія.
2) — за що. Приниманіе за кого, что..
