Бодай сз. Дай Богъ, о если бы, — то же, что и богдай. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили! Бодай тебе грець зламав! бодай тебе, бодай вас! Употребляется въ видѣ добродушнаго неодобренія, порицанія. Бодай тебе: який ти дурний! А бодай вас, та цур же вам. бодай не казати. Лучше бы не говорить.
Зго́ристий, -а, -е. Покатый, наклонный. Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору.
Кабатя, -тя, с. соб. = кабатиння.
Менджигува́ти, -гую, -єш, гл. = манджувати.
Надці́джувати, -джую, -єш, сов. в. надціди́ти, -джу́, -диш, гл. Отливать, отлить часть, цѣдя. Надцідити треба горщика.
Об пред. Если стоящее предъ об слово оканчивается гласной (особенно: а, о, у), то о часто выпадаетъ. Ударив рукою 'б лавку.
1) Съ винит. падежемъ: при обозначенія предмета, на который направлено дѣйствіе: о, объ. Ой піду я утоплюся, чи об камінь розіб'юся.
2) Съ мѣстнымъ или дательнымъ падеж. а) при обозначеніи времени дѣйствія: на, объ, въ, около. Об Різдві. Крий, Боже, народу якого там зібралось! Як об Іллі в Ромні. Об Миколі продасть кобилу. Вітерець схопивсь об обідній порі. Жду, не діждусь, як об весні ластівки. б) при обозначеніи количества, мѣры и принадлежности опредѣляемаго предмета: о, об. Летів птах об восьми ногах. Купи черевички малі невеличкі й об нозі.
Озимній, -я, -є. Относящійся къ озими. Озимні жнива.
Повзання, -ня, с. Ползаніе.
Пустота, -ти, ж. 1) Шалость, проказы. Ото вже пустоти робе. 2) соб. Шалуны. Дожидають мої голуб'ята. Оце як побачуть, з ніг мене звалять, тая пустота. Пустує цілий день моя оця пустота.
Свідчитися, -чуся, -чишся, гл. Призывать во свидѣтели. Богом свідчиться, а чорту душу запродав.
