Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верескуха

Верескуха, -хи, ж. Крикунья. Уман. II. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕСКУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕСКУХА"
Ліліо́вий, -а, -е. Лилейный. Шух. І. 118.
Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у. Левиц. Пов. 115.
Поломінь, -ні, ж. Пламя. Робім ся огньом. Яков ти поломінев будеш? Драг. 266. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк.
Попаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Побыть пономаремъ.
Поперепрошувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перепросити, но многихъ.
П'явиця, -ці, ж. = кіняча. Піявица лошадиная. Вх. Пч. II. 28.
Розрубити, -блю́, -биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.). Угор.
Силющий, -а, -е. Огромный. Силюща могила. Херс. г. Слов. Д. Эварн.
Сплести, -ся. Cм. сплітати, -ся.
Тойді нар. = тоді. Тойді орли сизопері налітали. АД. І. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕСКУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.