Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веретка

Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТКА"
Багатший, -а, -е. Сравн. ст. отъ багатий, то-же, что и багатіший. Не по правді, молодий козаче, зо мною живеш: до багатшої, та до паганшої що-вечора йдеш. Чуб. V. 396.
Відбарбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить.
Дихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Составлять (о письмѣ, оффиц. бумагѣ и пр.). Испор. диктувати. Черниг. у.
Жа́лько нар. = жалко. От тоді хоч і жалько було йому свого лошачка, та нічого робить. Рудч. Ск. І. 90.
Золінник, -ка, м. = золільник. Аф. 460. Ум. золінничок.
Лушпа́нити, -ню, -ниш, гл. Бить, колотить кого. Ухопив його та й лушпанить. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Попогибіти, -бію, -єш, гл. Побѣдствовать. Як попогибіє з тиждень, то покине горілку пити. Н. Вол. у.
Протомити, -млю, -миш, гл. Утомить.
Таборище, -ща, с. Мѣсто прежняго табора, прежней стоянки, лагеря. Стоїте ви залогами в старих таборищах. К. Досв. 225.
Челядний, -а, -е. Слугамъ принадлежащій, свойственный. Желех. челядна хижа. Кухня. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.