Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веретка

Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТКА"
Випихач, -ча, м. Выталкивающій, изгоняющій. Старику говорили о его дѣтяхъ: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а сами зостануться. Черниг. г.
Віддати, -ся. Cм. віддавати, -ся.
Деше́вість, -вости, ж. = Дешевня.
Засвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Поссориться.
Збува́ння, -ня, с. Сбываніе, продажа.
Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
Побрукатися, -каюся, -єшся, гл. Побарахтаться. Не сповивайте, нехай воно хоч трохи побрукається.
Провал, -лу, м. = провалля. Вх. Зн. 56.
Торбаниста, -ти, м. Играющій на торбанѣ. Шейк.
Швайкало, -ла, м. Шатунъ, бродяга. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.