Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

версть

Версть, -ти, ж. = верства 3 — 5. Вх. Зн. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРСТЬ"
Барабан, -ну, м. Барабань. ЗОЮР. І. 114. Чуб. І. 219; V. 151. В барабани вибивають. Драг. 198.
Зацупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Одеревенѣть, лишиться гибкости. Від холоду пальці зацупіли.
Заюри́ти, -рю́, -риш, гл. Зашалить. Дідона кріпко заюрила, горщок з вареною розбила. Котл. Ен. І. 20.
Зелена́стий, -а, -е. Зеленоватый. Закр.
Нерозборливий, -а, -е. Непонимающій. Харьк. г. Я жінка нерозборлива, та й то бачу, що не так. Зміев. у.
Повішальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Потяг, -гу, м. 1) Влеченіе, побужденіе, стремленіе. У його потяг до танців та до скоків. Рк. Левиц. 2) Доходъ, прибыль. Нема потягу. Н. Вол. у. 3) Поѣздъ. 4) Ремень у сапожниковъ, которымъ придерживается сапогъ или доска на колѣняхъ. Вас. 161. 5) Длинная и узкая полоса бураковъ или иного посѣва, далеко потянувшаяся въ поле. Рк. Левиц. 6) мн. Потягиваніе. Потяги напали мене. Н. Вол. у. (Лобод.).
Прадідівський, -а, -е. Прадѣдовскій.
Стукнутися, -нуся, -нешся, гл. Удариться. Осідала підо мною земля, аж поки не стукнувся об пекельні ворота. Стор. МПр. 42.
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2. Вх. Пч. II. 5. Вх. Зн. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.