Доробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дороби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Додѣлывать, додѣлать. Ішов робить, доробляти, щоби дали вечеряти. 2) Дорабатывать, доработать, доканчивать, докончить. Не ївши і дня, доробив.
Забага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = забажатися. Бач, чого забагається.
Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «
Комарик, -ка, м. Ум. отъ комарь.
Підпити Cм. підпивати.
Поздмухувати, -хую, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ).
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш.
Стеряти, -ряю, -єш, гл.
1) Издержать, утратить. Багато я стеряла на базарі, — накупила всячини. Коли емірати, то емірати, то все треба день стеряти.
2) — дитину. Имѣть выкидышъ. Відколи я стеряла дитину, мені все гірше та гірше.
Шинкарівна, -ни, ж. Дочь кабатчика.
Щебетнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ щебетати. Дай водиці напитися, дівчино хороша! — Та чому ні, — щебетнули, — ось вода погожа.
