Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веретиння

Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння. Ном. № 7003.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТИННЯ"
Вицирклювати, -люю, -єш, гл. Очертить кругъ (цыркулемъ).
Галівник, -ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Камен. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. Cм. галювати 1.
Дяконі́вна, -ни, ж. Дочь діакона.
Жорна́вка, -ки, ж. = жарнівка 2.
Лі́туватися, -туюся, -єшся, гл. = літувати. Констант. у.
Мазі́й, -зія́, м. 1) Мазальщикъ. 2) Названіе вола пепельнаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41, 3) = мазун.
Підвіяти Cм. підвіювати.
Поскромити, -млю́, -миш, гл. Укротить, усмирить.
Редечка, -ки, ж. Ум. отъ редька.
Талалайко, -ка, м. = талалай. Ой за білим частокілом талалайко скаче. Ном., стр. 297, № 233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.