Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троскання

Троскання, -ня, с. Хлестаніе, издаваніе звука бичемъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКАННЯ"
Видратися, -деруся, -решся, гл. = видертися.
Вилляти, -ляю, -єш, гл. — вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка? Грин. ІІІ. 661.
Дообі́дати Cм. дообідувати.
Збайду́жіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться равнодушнымъ. Климкович. (Желех.).
Квіт, -ту, м. 1) Цвѣтокъ. Зацвіла калина у лузі та пустила квіти. Макс. Діточки мої, квіти мої! пов'яли ви у зеленочку. МВ. І. 46. 2) в квіти = квітка 4. Зав'язала голову новою хусткою, все чорною і краї в квіти. Св. Л. 76.
Патериця, -ці, ж. Посохъ. Рудч. Ск. І. 61. Чернець мій встав, надів клобук, взяв патерицю. Шевч. 372. Козацький бунчук переважить бурмистерську патерицю. К. ЧР. 226.
Переднити, -ню́, -ниш, гл. Перемѣнить дно. Передни́ти діжку.
Поквапний, -а, -е. Поспѣшный.
Поперекручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и перекрутитися, но во множествѣ.  
Приписувати, -сую, -єш, сов. в. приписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Приписывать, приписать. 2) Писать, написать (въ письмѣ). Грин. II. 290, 100. Батько приписав з дому до сина, щоб той приїхав. Грин. II. 271. Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали. Кіевск. у. А ще од своїх рук листи писав, до Василя Молдавського посилав, а в листах приписував... АД. II. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОСКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.