Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веремій

Веремій, -мія, м., веремія, -мії, ж. 1) Кутерма, суматоха, смятеніе. Всі веремію підняли. Котл. Ен. ІІІ. 8. Не краще було й товаришам Гонти: і їх четвертували но городах і містечках, і їх голови, руки і ноги розвішували по перехрестях. Попався у сю веремію і наш дідуган Тарасович. Стор. І. 252. Пастухи в ту ніч, як народився Христос, вздріли й велику веремію на небі. Старод. у. крутити веремія, веремію. Дѣлать быстрыя нападенія, атаки, нападать то здѣсь, то тамъ. Потебн. ІІІ. 67. К. ЧР. 423 Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія. К. ЧР. 13. Крутять в полі веремія делібаші кіньми. К. МБ. XI. 142. Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене, аж гірко мені стало. Канев. у. крутити мізком веремію. Измышлять, задумывать хитрости. Потебен. ІІІ. 67. Я вже трохи й догадуюсь, яку він крутить мізком веремію. Шереперя, купала на Йвана. 22. сказати веремію. Сказать нѣчто. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕМІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕМІЙ"
Випрямляти, -ля́ю, -єш, сов. в. випрямити, -млю, -миш, гл. Выпрямлять, выпрямить.
Водяна, -ної, ж. Водянка.
Калмичити, -чу, -чиш, гл. Смачивать снопы въ жидкой глинѣ предъ покриваніемъ ими крышъ.
М'яку́шка и мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Окутий, -а, -е. Окованный. І вам слава, сині гори, кригою окуті. Шевч.
Охайливо нар. = охайно.
Позамикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = позамикати. Дівка позамикалась і лягла спать. Грин. І. 199. 2) Запереться (о многихъ). А люде біднії в селі, неначе злякані ягнята, позамикались у хатах. Шевч. 544.
Присербитися, -блюся, -бишся, гл. Присосѣдиться, пристать, привязаться. Так вона до його прикинулась, так присербилась. МВ. ІІ. 141.
Скупість, -пости, ж. Скупость. Поживіться, люде добрі, не скупость, тільки така сила. Ном. № 12025.
Тира, -ри, ж. То-же, что и котець 1, но большихъ размѣровъ. Браун. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕМІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.