Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веремій

Веремій, -мія, м., веремія, -мії, ж. 1) Кутерма, суматоха, смятеніе. Всі веремію підняли. Котл. Ен. ІІІ. 8. Не краще було й товаришам Гонти: і їх четвертували но городах і містечках, і їх голови, руки і ноги розвішували по перехрестях. Попався у сю веремію і наш дідуган Тарасович. Стор. І. 252. Пастухи в ту ніч, як народився Христос, вздріли й велику веремію на небі. Старод. у. крутити веремія, веремію. Дѣлать быстрыя нападенія, атаки, нападать то здѣсь, то тамъ. Потебн. ІІІ. 67. К. ЧР. 423 Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія. К. ЧР. 13. Крутять в полі веремія делібаші кіньми. К. МБ. XI. 142. Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене, аж гірко мені стало. Канев. у. крутити мізком веремію. Измышлять, задумывать хитрости. Потебен. ІІІ. 67. Я вже трохи й догадуюсь, яку він крутить мізком веремію. Шереперя, купала на Йвана. 22. сказати веремію. Сказать нѣчто. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕМІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕМІЙ"
Дігтярі́вна, -ни, ж. Дочь дегтярника.
Жалиця, -ці, ж. Насѣк. Жигалка, Stomoxys. Вх. Пч. І. 7.
Назоли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Обачно нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно.
Падолист, -ту и -та, м. = листопад 2.
Пообвалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обваляти, обвалити, но во множествѣ.
Притамний, -а, -е. = притаманний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні. Уман. у.
Розгойдуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розгойдатися, -даюся, -єшся, гл. Раскачиваться, раскачаться, расколыхаться. Як розгойдаються було, то аж страшно дивиться. Канев. у.
Сповнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спо́внитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Наполняться, наполниться, становиться полнымъ. Уже відро сповнилось водою. Тоді буду я (місяць) світити, як буду сповнятись. Грин. III. 296. 2) Наливаться, налиться (о колосьяхъ). Уже жито сповнилось. Н. Вол. у.
Шкипа, -пи, ж. = скипка. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕМІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.