Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертіти

Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. Ном. № 3004. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. Ном. № 1237. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки. Шевч. 284. 2) Сверлить. У дошці вертіти дірку. Дещо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТІТИ"
Бриканець, -нця, м. Лошадиный прыжокъ. Шейк.
Газ, -зу, м. 1) Газъ. 2) = гас.
За́вше нар. = завжде. У мене чари завше готові: білеє личко, чорнії брови. Чуб. V. 75.
Заплести́, -ся. Cм. запліта́ти, -ся.
Квартира, -ри, ж. 1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири. Левиц. І. 219. 2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Грин. III. 671. Ум. квартирка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Чуб. Cм. кватира.
Кметити, кмечу, -ти́ш, гл. Смекать, понимать; замѣчать, примѣчать. Уже дитина кметить. Н. Вол. у.
Коритний, -а, -е. 1) Относящійся къ кориту. 2) коритна жаба = коритнячка. Вх. Уг. 246.
Перегіркнути, -ну, -неш, гл. Прогоркнуть.
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався. Гн. II. 225.
Худина, -ни, ж. Худоба, также: худое, тощее животное. Худину таку купив, що лиш шкіра та кости, а орати чим? Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.