Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертіти

Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. Ном. № 3004. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. Ном. № 1237. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки. Шевч. 284. 2) Сверлить. У дошці вертіти дірку. Дещо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТІТИ"
Безпальчий, -а, -е. Безпалый. Аф. 297.
Вощаний, -а, -е. Желтый, рыжій, по цвѣту подобный воску. О. 1862. V. Кух. 37.
Залиши́ти, -ся. Cм. залишати, -ся.
Круговий, -а, -е. 1) Круговой. Вода, коли в неї кинеш камінь, росходиться круговими хвилями. Ком. II. 2) Названіе вѣтра. Иноді так, що вітер круговий подме.
Накри́тка, -ки, ж. = покритка. Честь тоді святилась дуже: накриток карали. Мкр. Н. 35.
Прочищатися, -щаюся, -єшся, сов. в. прочиститися, -щуся, -стишся, гл. Прочищаться, прочиститься. Випийте кубочок меду, то горло й прочиститься.
Ростопити, -ся. Cм. ростоплювати, -ся.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав. Левиц. Пов. 274.
Тіточчин, -на, -не. = тітоньчин.
Упірати, -раю, -єш, сов. в. уперти, упру, -реш, гл. 1) Втаскивать, втащить. втянуть. Упер у хату мішок. 2) Втискивать, втиснуть. Де воздух в, туди вже нічого не впреш, хиба його попереду випреш. Ком. В. II. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.