Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертіти

Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. Ном. № 3004. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. Ном. № 1237. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки. Шевч. 284. 2) Сверлить. У дошці вертіти дірку. Дещо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТІТИ"
Виднесенький, -а, -е., Ум. отъ видний.
За́кришка, -ки, ж. То, что крошать въ борщъ. Камен. у. (Закришка) — бутвиння що кришать в борщ: петрушка, цибуля та кріп, то що. Св. Л. 5.
Маслакува́тий, -а, -е. Ширококостный.
Невкміту нар. Не въ примѣту, не замѣтилъ. Невкміту мені — чи вони били його, чи ні: чув тілько, що кричало щось, а нічого не бачив. Новомоск. у.
Округ нар. Вокругъ, кругомъ. К. ЧР. 5. Обійде округ хати. Чуб. І. 58.
Поночі нар. 1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Ном. № 176. Поночі ходиш, що вже ся темніє. Чуб. V. 69. 2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. Кобел. у. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать. Рудч. Ск. І. 211.
Спасти Cм. спадати.
Сукнянка, -ки, ж. Лоскутокъ сукна. Желех. Ум. сукняночка.
Сюрок, -рка, сюрчок, -чка, м. Родъ свистка. Пирят. у.
Умелигати, -гаю, -єш, гл. = умережити 2. Поїла вона все, що було на подвіррі, навіть шкарбани старі і драну свитину умелигала. Грин. ІІ. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.