Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертіння

Вертіння, -ня, с. 1) Вертѣніе. 2) Сверленіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТІННЯ"
Балик, (-ка?), м. Балыкъ. МУЕ. I. 48. (Добруджа).
Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
Здичі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Одичать. Здичіли гуси, що й додому не хтять. Камен. у. Здичіє свиня в лісі, що горе й додому загнати. Камен. у.
Красунок, -нка, м. Родъ хлѣбнаго жучка. Кобел. у.
Орлик, -ка, м. 1) Ум. отъ орел. 2) мн. Раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112. Cм. оксамит.
Охітно нар. = охоче. Якось до діла берусь охітніше. Левиц. І. 112. Зоставайся... будемо тут удвох жити... буде нам з тобою охітніше, аби твоя охота. Чуб. II. 98.
Писачок, -чка, м. 1) Ум. отъ писак. 2) Cм. друлівник. Шух. І. 277.
Підручний, -а, -е. 1) Подвластный, подчиненный. 2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Kolb. I. 65. КС. 1898. VII. 44. Борозного бий, а підручний і так почує. Фр. Пр. 109. 3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль. КС. 1887. VI. 468.
Світило, -ла, с. 1) Свѣтило. К. Бай. 156. К. Іов. 68. 2) Свѣчи церковныя. Велике диво світило. Ном. № 5537. Несуть тіло до гроба без кадила, без світила. Грин. III. 143.
Улоговина, -ни, ж. Впадина, котловина, ложбина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.