Викорінюватися, -нююся, -єшся, сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. 2) ? Викорениться, як в'яла риба. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались.
Гайтування, -ня, с. Охота съ гончими.
Збі́гти, -ся. Cм. збіга́ти, -ся.
Опакостити, -щу, -стиш, гл. Опакостить, обгадить. Як опакостить голову летуча мита, то буде лисина.
Перепустити Cм. перепускати.
Понивати, -ва́ю, -єш, сов. в. понити, -нию, -єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє серце, ниє-пониває. Важко їй було той вечір перший дома, без людей, без гомону людського попивати. Болять карі очі, серденько понило; як не бачу миленького, і діло не мило. Болить, болить головонька і тіло понило.
Роскидувати, -дую, -єш, гл. = роскидати.
Сидячий, -а, -е. Сидящій, сидячій. Побачили молодця сидячого.
Скрильник, -ка, м. = скринник.
Чорногуз, -за, м. Листъ. Cм. бузько. А горобець впився, з чорногузом бився, як ударив чорногуза, — чорногуз звалився.
