Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верткий

Верткий, -а, -е. Вертлявый, шустрый. Був там один, що його прозвали Малпою, швидкий та верткий, що й з під ступня викрутиться. Св. Л. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТКИЙ"
Зстаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! МВ. ІІ. 15. І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. Ном. № 1700.
Коко II, -ка, с. дѣтск. Яйцо.
Контроверсія, -сії, ж. Возраженіе (въ судебномъ процессѣ). Кому хочеш позов заложу і контроверсію сочиню. Котл. Н. П. 358.
Наї́джений, -а, -е. Накормленный, сытый. Я буду що-дня і наїдена, і напита. Мнж. 7.
Непідлеглість, -лости, ж. Независимость.
Ошелест, -сту, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Піхою нар. = піхом. Піхою... за десять верстов на місто. Г. Барв. 95.
Тогідний, -а, -е. = торішній. Брат у тогіднім році найшов. Гн. II. 176.
Унещасливити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать несчастнымъ.
Шлунковий, -а, -е. Желудочный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.