Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертепа

Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье. Вх. Лем. 396.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЕПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЕПА"
Баранковий, -а, -е. Барашковый. Шейк.
В'язальник, -ка, м. Вяжущій снопы.
Дубови́к, -ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = вернидуб. Грин. I. 181.
Души́ти, -шу, -шиш, гл. 1) Душить, давить. 2) Давить, жать. Взяла за маленький палець та й душить його помаленьку. 3) Давить, притѣснять. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди (на Запоріжжа) втікав щонайкращий люд з городів. К. ЧР. 89. 4) души́ти копійчи́ну. Беречь деньги, скупиться. Батьки в поповичів народ все скупенький, що душать копійчину. Св. Л. 136.
Заква́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заква́ситися, -шуся, -сишся, гл. Закисать, закиснуть.
Засту́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. застуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Простуживаться простудиться. Аф. 438. Трошки застудився та й занедужав. Стор. І. 189.
Крячистий, -а, -е. Покрытый кустами. Крячисте поле. Вх. Лем. 429.
Підточиця, -ці, ж. Рубаха женская не изъ цѣльныхъ полотнищъ, а съ пришитой нижней частью. В додільній сорочці, як умре, ховати, а в підточиці не можна.
Продавання, -ня, с. Продажа, продаваніе. Харьк. у.
Пукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. Н. Вол. у. 2) Лопнуть, треснуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТЕПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.