Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Хоч не лає, дак ворчить.
Доо́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. доора́тися, -рю́ся, -решся, гл. Допахиваться, допахаться. Доорався до сухого лану.
Лопуши́ння, -ня, с. соб. Кусты, листья лопуху.
Пекарівна, -ни, ж. Дочь, пекаря, хлѣбника.
Полиняти, -ня́ю, -єш, гл. Полинять, поблекнуть. Полиняла стрічка, брови полиняють.
Понакликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать, назвать (многихъ). Нащо ти так багато людей понакликав? Де ми їх посадимо?
Поскарлючувати, -чую, -єш, гл. Искривить, согнуть (многихъ).
Проповідати, -да́ю, -єш, гл. Предсказывать. Пішов і повісився, як му биво проповіджено през ангева.
Хтокало, -ла, с. Спрашивающій: кто? «Хто?» — Хтокало.
Шпиндель, -ля, м. Поршень.
